Три головних правила переконання в психології спілкування

правила убеждения в психологии общения

Найкраще ми ведемо діалоги вже після того, як вони відбулися. Самі з собою. І, зрозуміло, знаходимо всі потрібні аргументи, щоб перетягнути опонента на нашу сторону.

Не треба так. Вчимося робити це своєчасно і залишатися на коні в будь-якій суперечці. У цій статті ви знайдете три головних правила переконання співрозмовника в психології спілкування, які допоможуть донести свою точку зору. Розповідаємо коротко і по справі. У цьому нам допоможуть Сократ, Гомер і Паскаль.

#1 Правило Паскаля: не заганяти в кут

правила убеждения в психологии общения

  • Це правило переконання можна схарактеризувати як «Правило гарного слухача».

Французький математик і філософ Блез Паскаль у своїх працях стверджував, що почесна капітуляція роззброює співрозмовника краще сили та приниження. Тому завжди давайте опонентові можливість зберегти своє обличчя та особисто переконатися в неправоті.

В іншому випадку шансів, що вам повірять, практично немає. Тиск, погрози, докори, спроби ткнути «обличчям в бруд» сприймаються як втрата власної гідності. Людині не залишається нічого іншого, як йти в глуху оборону. У такій ситуації всі ваші, навіть самі розумні, доводи безглузді. Якщо ви хочете добитися результату, то повинні запропонувати той варіант рішення, який допоможе співрозмовникові зберегти репутацію.

#2 Правило Гомера: використовувати тільки вбивчі аргументи

правила убеждения в психологии общения

  • Тому що навіть один слабкий псує все враження і зменшує силу впливу на ситуацію.

Дотримуючись настанов Гомера, спочатку ми повинні пустити в оборот набір сильних аргументів, потім парочку менш значних і самий вбивчий приберегти для фінальної промови: найчастіше ми запам’ятовуємо те, що чуємо в кінці. У разі, якщо прийняття рішення відкладається на невизначений термін, в годину ікс ваш опонент, швидше за все, згадає саме останній аргумент.

#3 Правило Сократа: отримати два «так»

правила убеждения в психологии общения

  • Ваше завдання: на початку промови задати співрозмовнику два будь-яких, навіть самих дрібних, питання, на які єдиним можливим варіантом відповіді буде «так».

Коли ми говоримо «так», наша підсвідомість миттєво налаштовується на позитивний лад і розслабляється. Протистояння зі співрозмовником не передбачається, відповідно і шанс отримати «так» в головному питанні зростає в рази. Дивно, але в цій ситуації спрацьовує наш гормональний фон — виділяються гормони задоволення ендорфіни, про які Сократ і гадки не мав.

Поделиться: